Рак щитоподібної залози: клінічні дослідження

Рак щитоподібної залози (РЩЗ) — це найпоширеніша пухлина ендокринної системи, частка випадків якої серед усіх злоякісних новоутворень становить приблизно 1 — 1,5 %. У жінок РЩЗ зустрічається в 3 рази частіше, ніж у чоловіків.

Порівняно з іншими видами раку, РЩЗ діагностується раніше. Учені розрізняють кілька підтипів раку, більшість із яких піддаються лікуванню за правильної тактики. Операція є необхідним заходом практично при всіх формах РЩЗ. Прооперувати можна в профільному медичному центрі спеціалістами вищої категорії, докладніше за посиланням: https://medicalplaza.ua/rak-shhitovidnoi-zelezy.

Що призводить до «безсмертя» клітини щитоподібної залози?

Рак — це захворювання, яке бере початок від однієї аномальної клітини. Вважається, що причинами виникнення пухлинних клітин є пошкодження або зміни в ДНК — мутації. ДНК — це молекула, яка присутня у всіх клітинах і містить гени — інструкції про те, як правильно функціонувати нашим клітинам. Однак через небажані зміни в генах (мутації) нормальні клітини можуть перетворюватися на пухлинні.

РЩЗ виникає саме тоді, коли нормальні клітини щитоподібної залози трансформуються в аномальні. Такі клітини починають ділитися в нормальній тканині органу, і, коли їх достатньо, вони утворюють пухлину.

Фактори ризику

Події, які збільшують імовірність виникнення раку, називають факторами ризику. Добре вивченими факторами ризику РЩЗ є радіаційне опромінення, генетичні фактори та деякі захворювання щитоподібної залози.

Генетичні фактори або спадковість

Генетичні чинники можуть збільшувати ризик розвитку РЩЗ. Їх називають генетичними, тому що вони забезпечують схильність до захворювання, що передається від батьків дітям через гени. Іноді гени батьків містять особливості, які відрізняються від нормального генетичного коду — мутації. Ці мутації можуть передаватися від батьків їхнім дітям і тоді вони називатимуться спадковими. Наприклад, в 1 з 5 випадків медулярного РЩЗ є результатом успадкованого аномального гена. Однак варто не забувати, що протягом життя під впливом чинників довкілля в людини можуть виникати свої власні генетичні ушкодження, що призведе до формування набутих мутацій. Безумовно, люди зі успадкованими мутаціями мають вищий ризик певних видів раку, але це не означає 100 % вірогідність виникнення в них цього захворювання. Лише невелика кількість випадків РЩЗ виникає внаслідок успадкованих мутацій.

Деякі синдроми також можуть підвищувати ризик розвитку РЩЗ. Одним із таких синдромів є множинна ендокринна неоплазія.

Радіаційний вплив

Опромінення є канцерогенним фактором, що призводить до розривів ниток ДНК. РЩЗ часто трапляється не тільки у людей, які пройшли променеву терапію в ділянці голови або шиї в більш юному віці, а й у людей, які зіткнулися з великою кількістю радіації в навколишньому середовищі в результаті будь-яких техногенних катастроф.

Захворювання щитоподібної залози

Люди з доброякісними захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) більш схильні до розвитку онкологічного захворювання. Прикладами таких захворювань є збільшена залоза (зоб), вузли ЩЗ (аденоми) і запалення ЩЗ (тиреоїдит).

Однак важливо пам’ятати, що наявність факторів ризику лише збільшує ймовірність розвитку раку і не означає, що людина захворіє зі 100 % ймовірністю. Також відсутність факторів ризику не дає гарантій, що людина однозначно не захворіє. Адже в невеликій частині випадків РЩЗ набуті генні мутації відбуваються випадково, ДНК змінюється всередині клітини без будь-якого впливу з боку зовнішнього середовища.

Які типи РЩЗ виділяють?

Виділяють чотири основні типи РЩЗ:

  • Папілярний: цей тип найпоширеніший і становить приблизно 86 % усіх випадків РЩЗ. Найчастіше зустрічається у дітей і дорослих. Даний тип характеризується дуже повільним зростанням і в більшості випадків вражає тільки одну частку щитоподібної залози. Незважаючи на своє повільне зростання, папілярний рак часто поширюється на лімфатичні вузли шиї. Лікування цього типу має хороші прогнози і дає змогу повністю позбутися цього виду раку в 85% випадків.
  • Фолікулярний: цей тип менш поширений, становить приблизно 10 % усіх випадків РЩЗ і найчастіше трапляється у літніх людей. Цей тип відрізняється відносно швидким зростанням, що пояснюється здатністю фолікулярного раку поширюватися не лімфатичними шляхами, а кровоносними судинами.

Папілярний і фолікулярний РЩЗ становлять 8 або 9 випадків із 10. Обидва типи розвиваються з фолікулярних клітин. Ці типи характеризуються тенденцією до повільного зростання, тому якщо вони будуть виявлені на ранній стадії, більшість із них можна успішно вилікувати.

  • Медулярний: цей тип становить приблизно 3 % усіх випадків РЩЗ. Цей тип раку відрізняється здатністю передаватися у спадок. Приблизно 1 з 5 випадків медулярного РЩЗ передається від батька. Успадкований рак опосередкований наявністю мутації гена RET. Тому так важливо регулярно перевіряти членів сім’ї, в якій були випадки медулярного раку ЩЗ, на відсутність ознак цього захворювання і проходити молекулярно-генетичне дослідження на виявлення мутацій у гені RET, для виключення спадкової форми РЩЗ. Розвивається цей тип із клітин ЩЗ, які синтезують гормон прокальцитонін. Таким чином, лікарям вдається виявити медулярний РЩЗ на ранніх стадіях при появі в аналізах підвищення цифр цього гормону в крові.
  • Анапластичний: цей тип становить менше 2 % усіх випадків раку щитоподібної залози. Найчастіше трапляється у літніх людей і є найважчим типом. Це пов’язано зі швидким зростанням і поширенням пухлини

Які симптоми раку щитоподібної залози?

РЩЗ зазвичай повільно розвивається і спочатку не викликає жодних симптомів. Найчастіша перша ознака — це поява вузла на ультразвуковому дослідженні. Переважна більшість вузлів доброякісні, але приблизно 2 або 3 з 20 є злоякісними, тому так важливо проводити диференціальну діагностику.

Іншими симптомами, які можуть виникати в міру зростання раку, є:

  • Захриплість голосу;
  • Біль у горлі або болючість під час пальпації на шиї;
  • Утруднене ковтання або дихання, оскільки пухлина тисне на стравохід або трахею;
  • Збільшені лімфатичні вузли на шиї.

АЛЕ в переважній більшості випадків це захворювання не проявляється симптомами.

Золотим стандартом діагностики РЩЗ є тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ).

Суть цього дослідження полягає в заборі малого зразка тканини за допомогою невеликої тонкої голки, яка вводиться в підозрілий вузол на шиї під контролем ультразвукового датчика, що забезпечує безпеку цієї процедури. За допомогою цієї голки лікар збирає пухлинні клітини, які надалі вивчаються за допомогою цитологічного дослідження, щоб скласти більш точну картину про представлений клінічний випадок. Цю процедуру слід проводити на всіх підозрілих вузлах щитоподібної залози (діаметр вузла понад 1 см). Під час дослідження ТАБ допоможе вашому лікарю диференціювати підозрілий вузол. Однак іноді результати не дають однозначної відповіді і тоді питання: «Чи таїться у вузлі рак, чи це доброякісне новоутворення?» залишається відкритим. У такому разі фахівець може призначити подальше лабораторне дослідження, спрямоване на вивчення молекулярно-генетичних маркерів.

Навіщо проходити дослідження на виявлення молекулярно-генетичних маркерів РЩЗ?

  1. Молекулярно-генетичне дослідження цитологічного матеріалу, отриманого в результаті біопсії, дає можливість вивчити особливості генетичного профілю пухлини. Вибір цього дослідження вашим лікарем може бути мотивований такою причиною: дані вашої ТАБ неоднозначні. Такий результат означає, що навіть незважаючи на те, що під час процедури було зроблено забір достатньої кількості клітин, дослідження під мікроскопом не може зі 100% упевненістю класифікувати цей випадок, як рак або доброякісне новоутворення. У такому разі молекулярно-генетичне тестування дасть змогу уточнити діагноз у разі виявлення характерних для раку поломок у генах, таких як BRAF, KRAS, NRAS, HRAS, RET/PTC і PAX8/PPARG.
  2. Визначення тактики лікування. Під час молекулярних тестів можуть бути виявлені потенційні мішені, що дають змогу вашому лікареві розглянути таргетну терапію, як один із підходів у лікуванні РЩЗ. Таргетна терапія являє собою новий виток розвитку персоналізованої медицини. Цей вид лікування націлений на певні частини ракових клітин, щоб уповільнити або зупинити їхнє зростання. У зв’язку з тим, що цей вид лікування спрямований виключно на атипові клітини і не шкодить нормальним, як у випадку з хіміотерапією, побічні ефекти менш виражені. У разі РЩЗ таргетна терапія буде варіантом вибору в разі метастатичного раку, коли рак поширюється організмом, формуючи свої «копії» у віддалених органах, таких як легені та печінка.
  3. Люди з сімейним анамнезом медулярного РЩЗ (МРЩЗ), з множинною ендокринною неоплазією або без неї можуть мати дуже високий ризик розвитку раку. Молекулярно-генетичне дослідження надасть можливість вашому лікареві з’ясувати, чи є у вас мутації в генах, які відповідають за підвищення ризику, що можна розглядати як маркери ранньої діагностики. Таким чином, будь-яка людина, у якої за допомогою ТАБ був встановлений МРЩЖ, повинна пройти тестування на наявність мутацій в гені RET. Ті, у кого буде виявлено дану мутацію, слід направити до фахівця на генетичну консультацію. Ваш лікар, який спеціалізується на спадкових типах раку, може допомогти вам зрозуміти, як проводиться тестування, що можуть означати результати і що ви можете робити залежно від результатів тесту. Зокрема, фахівець розповість, що означають ці результати для членів вашої сім’ї, і хто повинен пройти тестування на цю мутацію.

Які мутації можна виявити в пухлинних клітинах?

Мутація BRAF V600E

BRAF є білком внутрішньоклітинного сигнального шляху, який бере участь у регуляції поділу клітин і контролі клітинної виживаності. Поширеність мутації V600E в гені BRAF при РЩЗ становить приблизно 40 %. Аналіз на цю мутацію рекомендується проводити в разі неоднозначних результатів ТАБ для виявлення злоякісного процесу в підозрілому вузлі ЩЗ, при всіх гістологічних типах РЩЗ для прогнозу, а також для оцінки післяопераційного ризику рецидиву захворювання (поновлення хвороби після удаваного повного одужання), оцінки ризику та ефективності комбінованої таргетної терапії в разі метастатичного РЩЗ.

Мутації в генах сімейства RAS

Гени сімейства RAS кодують білки, які є частиною внутрішньоклітинного сигнального шляху і допомагають клітинам рости і ділитися, контролюючи виживаність клітини. Таким чином мутації в цьому сімействі генів призводять до порушення нормальної регуляції циклу життя клітини. Поширеність цієї патологічної зміни при РЩЗ становить приблизно 30-45 %. Виявлення мутацій у генах сімейства RAS рекомендується проводити всім пацієнтам із підозрою на РЩЗ для діагностики злоякісного процесу.

Мутації в гені TERT

Ген TERT містить інструкції зі створення одного з компонентів ферменту, званого теломеразою. Теломераза підтримує структури, звані теломерами, які складаються з фрагментів ДНК, що повторюються, і знаходяться на кінцях хромосом. У нормі теломери захищають хромосоми від руйнування. У міру поділу в більшості клітин теломери вкорочуються. Після певного числа клітинних поділів теломери стають такими короткими, що клітина більше не може ділитися і піддається самознищенню — апоптозу. Теломераза протидіє вкороченню теломер, додаючи невеликі сегменти ДНК, що повторюються, до кінців хромосом щоразу, коли клітина ділиться.

Дана генетична поломка в раковій клітині призводить до аномальної активації теломерази, забезпечуючи безконтрольний ріст, ділення клітин і їхнє «безсмертя». Таким чином, наявність мутації в промотерному регіоні гена TERT зі 100% ймовірністю пов’язана з наявністю злоякісної пухлини. Тестування рекомендується проводити всім пацієнтам з підозрою на РЩЗ для діагностики злоякісного процесу, а також для оцінки прогнозу і післяопераційного ризику рецидиву захворювання, визначення тактики ведення пацієнта.

Мутація в гені RET

Ген RET кодує білок, який структурно належить до трансмембранних рецепторів із тирозинкіназною активністю. Мутація в цьому гені спричиняє активацію внутрішньоклітинного сигнального шляху, що стимулює ріст і виживання клітин, призводячи до озлоякіснення. Частка цієї генетичної поломки серед усіх випадків РЩЗ становить 19 %. Виявлення мутації особливо рекомендується проводити пацієнтам зі встановленим діагнозом медулярний РЩЗ та їхнім родичам першого ступеня спорідненості (батькам, братам, сестрам і дітям). Також визначення транслокації за участю гена RET, RET/PTC, рекомендується проводити усім пацієнтам з підозрою на РЩЗ для діагностики раку щитоподібної залози.

Транслокація PAX8-PPARγ

У нормі гени PAX8 і PPARγ виконують життєво важливі функції для клітин: у першому зашифрований білок, що регулює активність специфічних для щитоподібної залози генів, а другий зберігає інформацію про структуру, яка регулює життєвий цикл клітини. У клітинах пухлини відбувається перебудова між фрагментами цих генів, що призводить до синтезу патологічного білка, який порушує природний хід процесів. Найчастіше ця аномалія трапляється за фолікулярного РЩЗ — у 30 % випадках. Генетичний аналіз рекомендовано проводити всім пацієнтам з підозрою на РЩЗ для діагностики злоякісного процесу для підвищення діагностичної точності.

Клінічні дослідження

У разі якщо у вас діагностували метастатичний РЩЗ, тобто в інших органах крім самої ЩЗ присутні «копії» пухлини — метастази, лікар може запропонувати вам таргетну терапію. Однак цей вид лікування є новим методом боротьби з онкологічними захворюваннями, тому на території України ще не всі препарати є схваленими. Тому для деяких пацієнтів участь у клінічних дослідженнях може стати можливістю використовувати дане лікування.

Клінічні дослідження — це наукові дослідження, організовані для вивчення нових методів лікування; для дослідження нових комбінацій існуючих методів лікування або зміни способів їхнього застосування, щоб зробити їх ефективнішими або зменшити побічні ефекти та для порівняння ефективності препаратів. Клінічні дослідження є невід’ємною частиною вивчення раку. Дослідження проводять з метою з’ясувати, чи є нові методи лікування ефективними порівняно з альтернативними підходами. Пацієнти, які беруть участь у клінічних дослідженнях, допомагають не тільки поліпшити методи боротьби зі злоякісними захворюваннями, а й знайти відповіді на важливі питання, просуваючи дослідження вперед.

Таким чином, молекулярно-генетичне дослідження допоможе вашому лікареві не тільки відповісти на запитання «Що являє собою вузол, знайдений на УЗД: рак чи це доброякісне новоутворення?», а й дасть змогу з’ясувати, чи підходить вам таргетна терапія, визначити прогноз захворювання або оцінити ризики виникнення раку в сім’ї.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь